Драпатий окреслив головну ціль для армії: що зміниться у ЗСУ вже під час війни

Війна не залишає Україні можливості відкладати важливі рішення «на потім». Армія має одночасно тримати лінію фронту, реагувати на поточні загрози та готуватися до нових викликів, які можуть виникнути вже завтра. Саме на цьому наголосив головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий, окреслюючи власне бачення розвитку українського війська.

За його словами, першочерговою метою на нинішньому етапі залишається стабілізація фронту. Йдеться не лише про утримання позицій, а й про створення умов, за яких українські підрозділи зможуть ефективніше використовувати наявні ресурси, швидше реагувати на зміни обстановки та зменшувати ризики на найбільш напружених ділянках.

Водночас Драпатий наголошує: зосередитися виключно на сьогоднішньому бою недостатньо. Армія повинна змінюватися вже зараз, адже характер сучасної війни постійно трансформується.

«Ми не можемо обирати між веденням війни сьогодні та підготовкою до майбутньої війни. Щоб досягти успіху, ми маємо робити і те, і інше», – зазначив головнокомандувач.

Люди як основа армії

Одним із ключових напрямів Драпатий називає створення стабільної системи управління людським капіталом війська. Йдеться про те, щоб військова служба перестала сприйматися як набір окремих кадрових процедур і стала цілісною системою – від моменту рекрутингу людини до її підготовки, проходження служби, переміщення між підрозділами, ротацій та звільнення.

За задумом головнокомандувача, система має бути більш передбачуваною та справедливою. Кадрові рішення, на його думку, повинні залежати передусім від реальних потреб армії, професійних якостей військовослужбовців і результатів їхньої роботи.

Це стосується не лише рядового складу, а й командирів. Армія, яка веде тривалу війну, потребує ефективного використання досвіду людей та правильного розподілу фахівців. Саме тому питання рекрутингу, навчання, кар'єрного розвитку, ротацій і збереження професійних кадрів стає стратегічним.

Більше свободи для командирів на місцях

Ще одна важлива зміна, яку пропонує Драпатий, – передача більшої кількості повноважень командирам нижчого рівня.

Головнокомандувач виступає за використання принципу Mission Command – підходу, за якого старше командування визначає мету та загальний задум операції, але не намагається контролювати кожен окремий крок підлеглих.

Логіка такого підходу проста: командир, який безпосередньо перебуває поруч із підрозділом і бачить ситуацію на місці, часто здатний швидше оцінити зміни та ухвалити необхідне рішення. Очікування наказу з вищого штабу в критичний момент може коштувати дорогоцінного часу.

«Я не командуватиму кожною окремою битвою чи операцією. Я здійснюватиму командування через намір, делегуватиму повноваження, де це доречно, вимагатиму підзвітності на кожному рівні та очікуватиму, що кожен командир проявить ініціативу», – заявив Драпатий.

Проте більша свобода означає і більшу відповідальність. Від командирів очікуватимуть готовності самостійно ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність за наслідки та виважено оцінювати ризики.

Армія має швидше вчитися на власному досвіді

Окреме місце у баченні Драпатого займає впровадження інновацій. Сучасна війна показує, що технології та тактики можуть змінюватися за лічені місяці, а іноді й тижні.

Тому українському війську необхідно не просто створювати нові технологічні рішення, а й швидко перетворювати бойовий досвід на конкретні зміни в підготовці та управлінні.

Серед напрямів, які головнокомандувач вважає необхідними для модернізації, – система управління, організаційна структура ЗСУ, військова освіта, підготовка особового складу, логістика, цифрові можливості, безпілотні системи та механізми аналізу бойового досвіду.

Йдеться фактично про побудову армії, здатної постійно адаптуватися.

«Побудова сильніших Збройних сил – це життєво важлива необхідність, а не завдання на післявоєнний період», – підкреслив Драпатий.

Єдність Сил оборони – ще один пріоритет

Головнокомандувач також говорить про необхідність посилити взаємодію між усіма складовими Сил оборони України.

Сучасна війна давно не обмежується лише сухопутними боями. Результат залежить від того, наскільки ефективно можуть працювати разом наземні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, безпілотні компоненти, кіберпідрозділи та структури, які працюють у когнітивній сфері.

На думку Драпатого, окремі структури не повинні ставити власні інтереси вище за спільний результат. Армія має діяти як єдина система, у якій різні компоненти доповнюють один одного.

Це особливо важливо в умовах, коли противник одночасно застосовує артилерію, авіацію, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, інформаційний вплив та інші інструменти.

Штаби повинні допомагати, а не створювати зайву бюрократію

Ще одна проблема, яку Драпатий вважає необхідним змінити, – робота штабів.

За його баченням, штаб має бути передусім інструментом для командира. Його завдання – допомагати швидко отримувати інформацію, аналізувати ситуацію, планувати дії та ухвалювати рішення.

Надмірна бюрократія, навпаки, здатна сповільнювати військове управління. Особливо критично це проявляється на передовій, де обстановка може змінюватися значно швидше, ніж проходять традиційні процедури погодження.

Тому Драпатий виступає за скорочення зайвих бюрократичних процесів і прискорення ухвалення рішень.

Водночас він наголошує на необхідності чесно говорити про помилки. Без відкритого аналізу невдалих рішень армія не зможе системно вчитися.

Приховування проблем, замовчування невдач або створення зручної картини реальності, за його словами, є неприпустимими. Командування повинно бачити ситуацію такою, якою вона є, навіть якщо інформація неприємна або суперечить очікуванням.

Головний виклик – поєднати реформу та війну

Фактично бачення Драпатого зводиться до необхідності одночасно вирішувати два завдання. Перше – стабілізувати ситуацію на фронті та забезпечити ефективність війська тут і зараз. Друге – перебудовувати армію так, щоб вона була готовою до наступних етапів війни та майбутніх загроз.

Це складне завдання, адже масштабні реформи зазвичай потребують часу, ресурсів і можливості експериментувати. Українська армія таких умов не має – зміни доводиться проводити безпосередньо під час бойових дій.

Саме тому особливого значення набувають швидкість ухвалення рішень, довіра до командирів, ефективне використання людей, технологічна перевага та здатність вчитися на власному досвіді.

Підхід, який окреслив Драпатий, передбачає перехід від надмірно централізованої моделі до системи, у якій більше відповідальності отримують командири безпосередньо на місцях. Але разом із повноваженнями вони мають отримувати й чіткі вимоги щодо результату та відповідальності.

Таким чином, стабілізація фронту залишається головною короткостроковою метою, але паралельно має формуватися нова модель українського війська – технологічніша, професійніша, гнучкіша та здатна швидше реагувати на зміни.

Для України це не питання далекого майбутнього. Як підкреслює головнокомандувач, сильніші Збройні сили потрібні вже зараз – і саме під час війни визначається, наскільки ефективною буде армія завтра.