Ціни можуть рвонути вгору: які продукти в Україні першими відчують новий удар

Ще один удар по інфраструктурі може відгукнутися не лише зруйнованими будівлями чи перебоями в роботі підприємств. Для звичайного покупця наслідок здатен проявитися значно пізніше — у момент, коли він побачить нові цінники в супермаркеті. Якщо великі склади та логістичні вузли зазнають пошкоджень, бізнесу доведеться перебудовувати систему постачання, а це неминуче створює додаткові витрати.

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що для окремих категорій товарів таке навантаження може обернутися здорожчанням приблизно на 10–15%. Йдеться передусім не про одномоментне підвищення всіх цін, а про поступовий ефект, який залежатиме від масштабу пошкоджень, тривалості перебоїв та здатності компаній швидко знайти альтернативні маршрути.

Чому склади стали критично важливими

Проте пошкодження великого центру миттєво створює проблему для значної кількості постачальників. Щоб система не зупинилася, компаніям доводиться розосереджувати запаси, орендувати додаткові приміщення, залучати новий персонал і будувати складніші маршрути.

За оцінкою Куща, вартість транспортно-логістичних послуг за таких умов може збільшитися приблизно на 30–40%. Але це не означає, що цінник у магазині автоматично зросте на ті ж 30–40%. Логістика є лише однією складовою собівартості. Якщо її частка становить близько третини, то навіть значне подорожчання перевезень здатне додати до кінцевої вартості товару понад 10%.

Які товари опиняться під найбільшим тиском

Найчутливішим може виявитися імпортний сегмент. Товари, які прибувають в Україну з-за кордону, часто проходять через великі розподільчі центри. Будь-яке порушення цього ланцюга означає додаткові витрати ще до того, як продукція потрапить на полиці магазинів.

Серед категорій ризику — імпортна риба та морепродукти, частина фруктів і овочів, окремі види круп, консервована продукція та інші товари, для яких необхідні складські потужності й регулярне поповнення запасів. У деяких випадках важливим фактором стає температура зберігання або швидкість доставки. Чим складніша система, тим дорожче обходиться її перебудова.

Подібна ситуація може торкнутися й ліків та інших імпортозалежних товарів. Тут проблема особливо чутлива: замінити одного постачальника іншим або миттєво змінити маршрут часто складніше, ніж у звичайній роздрібній торгівлі.

Є ще один небезпечний сценарій

Тоді компаніям доводиться шукати товар в інших областях або навіть за кордоном. Відстань між виробником і покупцем збільшується, а разом із нею зростають витрати на пальне, транспорт, час доставки та проміжне зберігання. Економісти називають це збільшенням транспортного плеча.

Важливо й те, що українців не обов'язково чекає однакова хвиля здорожчання всіх продуктів. За оцінкою Куща, зміни можуть відбуватися нерівномірно та хвилями. Все залежатиме від того, які об'єкти зазнають пошкоджень і наскільки швидко бізнес зможе відновити постачання.

Для покупців це означає, що зміни можуть бути непомітними на одному етапі й різко проявитися на іншому. Спочатку дорожчають перевезення, потім складські послуги, далі — закупівельна ціна, і лише після цього нові витрати доходять до полиці магазину.

За даними, наведеними у вихідному матеріалі, у серпні 2026 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,1% проти липня, а в річному вимірі — на 8,1%. Якщо логістичні витрати й надалі збільшуватимуться через пошкодження інфраструктури, окремі категорії товарів можуть відчувати значно сильніший ціновий тиск, ніж середній показник по ринку.