США поставили НАТО перед жорстким вибором: Вашингтон вимагає від союзників відмовитися від МКС

У відносинах між Сполученими Штатами та європейськими союзниками з’явилася нова точка конфлікту, яка виходить далеко за межі звичних суперечок про оборонні витрати. Вашингтон, за даними Politico, закликає країни НАТО переглянути свої відносини з Міжнародним кримінальним судом і фактично підтримати його демонтаж.

Йдеться не просто про дипломатичну критику міжнародної установи. Під час закритої зустрічі послів НАТО в Брюсселі представник США Метью Вітакер, як стверджують співрозмовники видання, звернувся до союзників із закликом вийти з Римського статуту — документа, який визначає правові засади діяльності МКС.

Для європейських дипломатів ця ситуація стала особливо чутливою через сам формат, у якому пролунала вимога. НАТО традиційно залишається простором, де Вашингтон і європейські держави координують безпекову політику. Тому використання майданчика Альянсу для тиску на союзників щодо міжнародної судової інституції сприймається як значно серйозніший сигнал.

За словами дипломатів, американський представник дав зрозуміти, що Вашингтон уважно стежитиме за позиціями країн. Паралельно делегаціям передали документ із вимогою припинити матеріальну підтримку МКС, публічно критикувати суд і оцінити, яку загрозу його діяльність нібито становить для національних інтересів.

Особливий резонанс викликає те, що членами Міжнародного кримінального суду є майже всі держави НАТО. Винятками є США та Туреччина. Сам Альянс не є стороною Римського статуту, однак переважна більшість його європейських членів підтримує роботу суду.

Європа не захотіла мовчати

Якщо для Вашингтона МКС дедалі більше постає як структура, здатна створювати юридичні ризики для американських громадян і посадовців, то в Європі його сприйняття принципово інше.

Франція та Нідерланди, за даними Politico, під час тієї зустрічі виступили на захист суду. Париж підтвердив свою незмінну підтримку МКС, а Нідерланди заявили про повну відданість цій інституції.

Ця реакція важлива не лише сама по собі. Вона демонструє, що між двома берегами Атлантики поступово формується різне бачення того, якими мають бути міжнародні правила та межі відповідальності держав.

Для Європи МКС є одним із механізмів, покликаних притягувати до відповідальності людей, яких підозрюють у найтяжчих міжнародних злочинах. Для Вашингтона ж питання дедалі більше пов’язується з принципом недопущення зовнішньої юрисдикції над американськими громадянами.

Саме тут і виникає фундаментальна суперечність: те, що одна сторона вважає гарантією міжнародної відповідальності, інша розглядає як потенційну загрозу власному суверенітету.

Чому це сталося саме зараз

Кампанія проти МКС вписується у ширший курс адміністрації Дональда Трампа на перегляд ролі міжнародних організацій. Вашингтон дедалі жорсткіше ставить питання про те, які міжнародні структури відповідають американським інтересам, а які, на думку США, створюють для країни додаткові обмеження.

Водночас між США та Європою вже накопичилося чимало суперечностей. Вашингтон вимагає від європейських держав і Канади брати на себе більшу частину відповідальності за оборону НАТО. Цей підхід пов’язують із концепцією «НАТО 3.0», яка передбачає переосмислення внеску США в оборонні можливості Альянсу.

На цьому тлі вимога щодо МКС може сприйматися європейцями не як окрема юридична суперечка, а як частина ширшої зміни трансатлантичних відносин.

Особливо гостро звучить питання: чи може військовий союз залишатися єдиним, якщо його учасники дедалі частіше розходяться у фундаментальних питаннях міжнародного права?

Санкції проти керівництва суду

Ситуація загострилася після американських санкцій проти голови МКС Томоко Акане. Вашингтон пішов на цей крок після того, як суд видав ордер на арешт Володимира Путіна.

Американська адміністрація наполягає, що громадяни США не повинні опинятися під юрисдикцією міжнародної структури, яку Вашингтон не визнає. Натомість у самому МКС заявляють, що суд продовжить виконувати свій мандат незалежно від зовнішнього тиску.

Конфлікт уже вийшов за межі політичних заяв. Судді МКС оскаржили американські санкції в судовому порядку, стверджуючи, що вони є незаконними.

Таким чином, протистояння навколо МКС перетворюється на значно масштабнішу суперечку про майбутнє міжнародної системи правосуддя. І найгостріше питання тепер полягає не лише в тому, чи виживе сам суд, а й у тому, наскільки далеко готові зайти США, переконуючи своїх найближчих союзників відмовитися від інституції, яку вони вважають важливою частиною міжнародного права.

Для НАТО це створює незручну реальність: Альянсу доводиться одночасно демонструвати єдність перед зовнішніми викликами й долати дедалі глибші розбіжності всередині. І якщо тиск на МКС стане лише початком ширшої кампанії, трансатлантична суперечка може отримати нові, значно серйозніші виміри.