Ракети для Patriot шукають по всій Європі: Україна запустила нову схему постачання

Українська протиповітряна оборона опинилася в ситуації, коли недостатньо мати сучасні комплекси — для їхньої ефективної роботи потрібен постійний запас ракет-перехоплювачів. Особливо гостро це питання стосується систем Patriot, які використовуються для боротьби з найбільш небезпечними повітряними цілями. Саме тому Україна разом із союзниками шукає нові способи отримання боєприпасів для цих комплексів.

Про механізм, який дозволяє залучати ракети з європейських арсеналів, розповіла очільниця Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в інтерв'ю РБК-Україна. За її словами, йдеться не про просту передачу озброєння від однієї країни іншій, а про значно складнішу модель, у якій беруть участь одразу кілька сторін.

Європейські запаси можуть стати джерелом допомоги

Суть схеми полягає в тому, що держави НАТО в Європі можуть передавати Україні ракети зі своїх запасів, продавати їх Києву або проводити відповідні обміни. Водночас країна, яка погоджується віддати частину власного запасу зараз, у перспективі може отримати нові ракети за українськими контрактами.

Тобто йдеться фактично про механізм, який дозволяє Україні отримувати необхідні перехоплювачі швидше, не чекаючи, поки виробничі лінії виготовлять нову партію. Для Києва це має особливе значення, адже потреба в ракетах виникає тут і зараз — кожна масштабна повітряна атака може вимагати використання значної кількості дорогих перехоплювачів.

Гетьманчук зазначила, що впродовж цього року Україна вже отримувала додаткові ракети від європейських держав НАТО саме за такою моделлю. Водночас переговори тривають, оскільки українська сторона зацікавлена в тому, щоб до механізму долучалося якомога більше країн.

Чому роль НАТО є настільки важливою

Одним із ключових елементів цієї системи є дипломатична підтримка Альянсу. Для окремої європейської держави рішення про скорочення власних запасів озброєння може бути політично та військово складним. Навіть якщо країна розуміє потреби України, їй необхідно враховувати власну обороноздатність, плани переозброєння та майбутні загрози.

Саме тут і виникає додаткова вага позиції НАТО.

Коли із проханням виступає не лише Україна, а й сам Альянс, переговори отримують зовсім інший рівень. Підтримка НАТО фактично створює політичне підґрунтя для того, щоб союзники могли погоджуватися на передачу частини своїх запасів, розуміючи, що йдеться про спільне завдання — посилення української ППО.

За словами Гетьманчук, саме така адвокація значно підвищує шанси на позитивне рішення.

Хто в Європі має Patriot

Проблема полягає в тому, що кількість європейських країн, які мають відповідні ракети, не є великою. За словами української дипломатки, таких держав у НАТО менше десяти.

Серед них — Німеччина, Нідерланди, Польща, Румунія, Іспанія, Греція, Швеція та інші країни. Їхні арсенали містять перехоплювачі сімейств PAC-2 та PAC-3, які використовуються комплексами Patriot.

На перший погляд може здатися, що достатньо просто домовитися з усіма цими державами. Насправді ситуація значно складніша. Кожна країна має власні військові потреби, кількість доступних ракет, графіки закупівель і плани розвитку ППО.

Крім того, самі переговори щодо конкретних поставок не виносяться у публічну площину. Гетьманчук наголосила, що ці дискусії є надзвичайно делікатними. Це зрозуміло: будь-яка інформація про кількість ракет у конкретному арсеналі, можливі передачі або майбутні поставки може мати безпосереднє значення для безпеки.

Чому дефіцит перехоплювачів стає дедалі гострішим

Україна отримує ракети для Patriot також від США через програму PURL. Однак навіть це джерело не здатне повністю перекрити потреби, які стрімко збільшилися на тлі масштабування ударів балістичними ракетами.

У цьому і полягає головна проблема: Patriot може мати надзвичайно високу ефективність, але його можливості залежать від кількості доступних перехоплювачів. Якщо ворог запускає серію складних цілей, українським розрахункам доводиться приймати рішення буквально за лічені секунди. За кожним таким рішенням стоїть ракета, яка коштує дорого і яку неможливо миттєво замінити.

Тому для України важлива не лише передача нових комплексів ППО, а й створення стабільного каналу постачання боєприпасів до них.

Українське виробництво може стати довгостроковою відповіддю

На цьому тлі особливого значення набувають дискусії про можливість виробництва ракет Patriot безпосередньо в Україні. Дональд Трамп поширив матеріал The Washington Post, у якому серед можливих способів розв'язання проблеми дефіциту перехоплювачів називалося саме створення такого виробництва.

Якщо подібна модель колись стане реальністю, вона могла б принципово змінити ситуацію. Україна отримала б можливість частково залежати не від пошуку вільних ракет у закордонних арсеналах, а від власного виробничого циклу.

Втім, це перспектива, яка потребує часу, технологій, інвестицій і складних домовленостей із партнерами. А загроза існує вже сьогодні.

Саме тому нинішня європейська схема має критичне значення. Вона дозволяє використовувати наявні ресурси союзників, створювати механізми компенсації для країн, які передають ракети, і водночас поступово формувати довгострокову систему забезпечення української ППО.

Для України це більше, ніж чергова дипломатична домовленість. Це спроба побудувати систему, у якій кожна доступна ракета може бути використана максимально ефективно, а європейські союзники отримують гарантію, що допомога Києву не означатиме безповоротного виснаження їхніх власних запасів.

Поки тривають переговори, українська ППО залишається одним із найважливіших бар'єрів на шляху повітряних атак. І від того, наскільки швидко союзникам вдасться забезпечити достатню кількість перехоплювачів, залежить не лише робота окремих батарей Patriot, а й здатність України захищати міста, критичну інфраструктуру та життя людей.