Польща назвала ціну війни: економіка країни втратила майже 500 мільярдів злотих

Війна в Україні стала для Польщі не лише питанням безпеки та геополітики, а й серйозним економічним випробуванням. Польське Головне статистичне управління оцінило сукупні втрати країни, пов’язані з наслідками війни у 2022–2025 роках, у 490,1 млрд злотих. Це приблизно 113,5 млрд євро — сума, здатна суттєво змінити уявлення про реальну ціну масштабної кризи для сусідньої держави.

За даними, на які посилається польське видання Rzeczpospolita, найбільший удар припав не на державний сектор і навіть не безпосередньо на підприємства. Основний тягар опинився на домогосподарствах. Їхні сукупні втрати статистики оцінюють у 292,1 млрд злотих, або близько 67 млрд євро.

Цифри показують, що наслідки війни поступово проникли у повсякденне життя мільйонів людей. Йдеться не лише про прямі витрати чи одноразові платежі. Економічний ефект виявився значно складнішим: змінилася купівельна спроможність населення, ситуація на ринку праці, ціни на товари та будівельні матеріали, а також структура державних видатків.

Найбільше заплатили звичайні поляки

Польські підприємства за цей період, за оцінкою статистичного відомства, недорахувалися близько 126 млрд злотих. Ще приблизно 72 млрд злотих припало на урядово-самоврядний сектор.

У сукупності 490,1 млрд злотих еквівалентні приблизно 3,5% ВВП Польщі, створеного протягом 2022–2025 років. Тобто мова йде не про локальну проблему окремих галузей, а про масштабний економічний ефект, який відчувала вся країна.

Аналітики врахували широкий спектр чинників. Серед них — допомога Україні та українцям, витрати, пов’язані з прийомом людей, які були змушені залишити свої домівки, зміни на ринку праці, демографічні процеси та трансформація економіки.

Окремо оцінювали вплив війни на настрої польського суспільства, споживання, підприємницьку активність і фінансове становище родин.

За словами голови польського статистичного відомства Марека Черпяла-Воляна, одним із факторів стала втрата частини купівельної спроможності населення. Після початку повномасштабної війни темпи зростання заробітних плат не завжди встигали за змінами в економіці та цінах. Для пересічної родини це означало просту, але болючу річ: за ті самі гроші можна було придбати менше.

Будівництво опинилося під особливим тиском

Одним із секторів, де наслідки виявилися особливо помітними, стало будівництво. Польські статистики оцінили падіння валової доданої вартості цієї галузі у 120,9 млрд злотих.

Війна спричинила серйозні зміни на ринках сировини та матеріалів. Зростання вартості кольорових металів, щебеню, скла, цементу, асфальту, сталі та пластмас безпосередньо позначилося на собівартості будівельних проєктів.

Це створило ланцюгову реакцію. Дорожче будівництво означає вищу ціну нової нерухомості, більші витрати для компаній і держави, а зрештою — додатковий тиск на споживачів. Економічний удар таким чином не зникає на рівні одного підприємства, а переходить від виробника до замовника і далі — до всього ринку.

Водночас Польща за ці роки значно збільшила видатки на оборону. Статистичне управління врахувало й альтернативну вартість цих коштів — тобто те, на що держава могла б їх витратити за інших умов. Йдеться про інфраструктуру, соціальні програми, освіту чи інші сфери, які конкурують за бюджетні ресурси.

Війна змінила економічну реальність Польщі

Водночас самі цифри не означають, що Польща розглядає підтримку України виключно як фінансовий тягар. Для Варшави питання безпеки має стратегічний вимір, особливо з огляду на спільний кордон і загрозу подальшої нестабільності в регіоні.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше попереджав про ознаки можливої подальшої ескалації та наголошував, що найближчі місяці можуть стати визначальними для безпеки України, Польщі та інших країн регіону.

Президент Польщі Кароль Навроцький також заявляв про необхідність продовжувати підтримку Києва, підкреслюючи, що успішний захист України відповідає стратегічним інтересам самої Польщі.

Тому 490 млрд злотих — це не просто рахунок, який можна поставити поруч із видатками державного бюджету. Це спроба виміряти ціну масштабної геополітичної кризи, яка одночасно торкнулася гаманців громадян, роботи компаній, державних фінансів, будівництва, ринку праці та демографії.

І хоча Польща за ці роки отримала й економічні можливості — зокрема завдяки активізації окремих секторів, інвестиціям та новим торговельним потокам, — статистична оцінка демонструє інший бік цієї історії.

Війна, що триває за східним кордоном Польщі, давно перестала бути для її економіки лише зовнішнім фактором. Її наслідки вже вимірюються сотнями мільярдів злотих і відчуваються далеко за межами політичних заяв.