Patriot випускає десятки ракет за хвилини: США зіткнулися з небезпечною проблемою

Нічна атака на американську військову базу Муваффак-Салті в Йорданії продемонструвала не лише масштаби сучасної ракетної загрози, а й іншу, значно менш очевидну проблему. Для знищення балістичних цілей американські сили могли використати десятки ракет-перехоплювачів Patriot. За оцінкою Defense Express, йдеться приблизно про 60 боєприпасів.

Атака сталася в ніч на 9 вересня. Міністерство оборони Йорданії повідомило, що сили протиповітряної оборони знищили 18 із 20 балістичних ракет, запущених Іраном. Ще дві, за офіційною версією, не досягли запланованих цілей.

Однак увагу аналітиків привернули не тільки результати роботи ППО. Відео з місця подій показало надзвичайно інтенсивне застосування американських систем Patriot. На кадрах можна побачити численні пуски, які створюють враження майже безперервної роботи комплексів.

Defense Express оцінює загальну кількість випущених перехоплювачів приблизно у 60 одиниць. При цьому поширені в окремих оцінках цифри близько 100 ракет експерти вважають завищеними. Навіть 60 пусків, утім, є вкрай значним показником для одного епізоду бойового застосування.

Особливість цієї ситуації полягає ще й у тому, хто саме забезпечував оборону бази. Йорданія не має на озброєнні Patriot, тому йдеться про американські комплекси та американські розрахунки. Відтак пояснювати високу витрату ракет недостатньою підготовкою операторів підстав немає.

Більше того, база Муваффак-Салті вже не вперше стає ціллю іранських ракетних ударів. Американські військові, які перебувають там, уже мають досвід роботи в умовах подібної загрози. Тобто масоване застосування перехоплювачів, найімовірніше, є результатом конкретної тактики протиракетної оборони, а не випадкової помилки.

І саме тут виникає питання, яке виходить далеко за межі однієї ночі в Йорданії: скільки разів США та їхні союзники можуть дозволити собі вести таку оборону?

Patriot є однією з найважливіших систем для боротьби з балістичними ракетами. Але її можливості безпосередньо залежать від наявності перехоплювачів. Комплекс може залишатися технічно справним, однак без достатньої кількості ракет його бойова цінність різко падає.

Проблема особливо гостра через обмежені виробничі можливості. Одним із ключових перехоплювачів для Patriot є PAC-3 MSE, виробництво якого здійснює Lockheed Martin. За наведеними оцінками, підприємство може випускати близько 620 таких ракет на рік. На тлі масштабного використання боєприпасів під час реальних бойових дій ця цифра виглядає невеликою.

Ще раніше аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень оцінювали, що за приблизно півтора місяця бойових дій у лютому-квітні США могли витратити від 1060 до 1430 перехоплювачів Patriot. Такий темп споживання продемонстрував фундаментальну проблему сучасної війни: високотехнологічна зброя може бути надзвичайно ефективною, але її запаси здатні танути набагато швидше, ніж оборонна промисловість встигає їх поповнювати.

Для Вашингтона це створює складну дилему. Американські військові повинні одночасно підтримувати власні сили, захищати союзників і виконувати зобов'язання перед партнерами, які також потребують систем Patriot та ракет до них.

Особливо гостро це питання стосується України. Українська ППО щодня працює проти балістичних і крилатих ракет, а також інших повітряних загроз. Patriot залишається одним із ключових інструментів для перехоплення найскладніших цілей. Водночас кожна ракета-перехоплювач — це ресурс, який неможливо миттєво замінити.

Ситуація змінює й саму логіку міжнародного розподілу озброєнь. Якщо раніше виробничі потужності потрібно було розподіляти між меншою кількістю пріоритетних напрямків, то тепер на них претендує дедалі більше держав. А реальна війна показує, що навіть великі запаси можуть швидко скорочуватися під час масштабних ракетних атак.

Ніч у Йорданії тому є важливим сигналом. Близько 60 пусків Patriot за один удар — це не просто вражаюча цифра на відео. Це нагадування про ціну сучасної протиракетної оборони. Щоб збити одну ракету, іноді доводиться витрачати дорогі перехоплювачі, а в умовах масованої атаки їхня кількість може вимірюватися десятками за лічені хвилини.

І якщо кількість ракетних атак зростатиме, головною проблемою стане вже не лише здатність побачити та перехопити загрозу. Питання буде простішим і жорсткішим: чи вистачить самих ракет для того, щоб продовжувати це робити завтра?