Осінь може змінити правила війни: у ГУР попередили про нову хвилю комбінованих ударів

Україні варто готуватися до осені та зими не просто як до чергового сезону масованих атак, а до періоду, коли характер повітряної війни може стати значно складнішим. Росія вдосконалює різні види ударних засобів і дедалі активніше комбінує їх під час однієї атаки. Йдеться про балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники, реактивні дрони й нові баражуючі боєприпаси.

Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко. За його словами, оцінювати майбутню ситуацію потрібно максимально тверезо: суспільство має розуміти характер загроз, а держава — заздалегідь готуватися до них.

Удар буде спрямований не лише на фронт

Одним із ключових завдань Росії залишається послаблення українського воєнного потенціалу. Саме тому під прицілом опиняються місця зберігання боєприпасів, підприємства оборонної промисловості та інші об’єкти, які забезпечують здатність України вести бойові дії.

Але зі зміною сезону перелік пріоритетних цілей може розширитися. З наближенням холодів дедалі більшого значення набуватиме енергетична інфраструктура. Теплові електростанції та інші об’єкти енергосистеми безпосередньо впливають на функціонування міст, роботу підприємств, транспорт, зв’язок і побут мільйонів людей.

Саме тому зимова кампанія може мати подвійний ефект. Удари по військових об’єктах мають послаблювати оборонні можливості країни, тоді як атаки на енергетику здатні створювати додатковий тиск на цивільне життя.

Росія випробовує нову зброю

Окрему увагу українська розвідка звертає на баражуючі боєприпаси нового покоління. За словами Іващенка, деякі з них уже можуть розвивати швидкість у межах 500–600 км/год, а максимальні показники сягають приблизно 700 км/год.

Це принципово важлива зміна. Такі апарати дедалі менше нагадують традиційні повільні безпілотники та більше наближаються за характеристиками до проміжної ланки між реактивним дроном і крилатою ракетою.

Ще одним фактором є автономність. Нові системи можуть використовувати технології штучного інтелекту та машинного зору, що потенційно дозволяє їм виконувати частину завдань із меншим залученням оператора. Для протиповітряної оборони це створює додаткові труднощі, адже час на виявлення, класифікацію та реагування скорочується.

Серед таких засобів Іващенко назвав «Бандероль» і «Дань-Т». За його словами, їхня бойова частина може перевищувати 130 кілограмів, тоді як у дронів типу «Герань» або Shahed цей показник зазвичай становить близько 50–90 кілограмів. Тобто йдеться не просто про збільшення кількості повітряних цілей, а й про появу засобів із більшою руйнівною силою.

Найнебезпечніше — коли все відбувається одночасно

Однак головний виклик, судячи з оцінки розвідки, полягає не в окремій моделі ракети чи дрона. Значно небезпечнішою стає тактика одночасного використання різних типів озброєння.

За словами Іващенка, кількість реактивних «Шахедів» у нальотах може бути дуже значною — від десятків до сотень за добу. Паралельно можуть запускатися інші ударні безпілотники, крилаті ракети, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

Для української ППО це означає необхідність одночасно вирішувати кілька абсолютно різних завдань. Одні цілі можуть летіти на значній швидкості та за складною траєкторією, інші — тривалий час перебувати в повітрі, змінюючи напрямок. Частина атаки може бути спрямована на виснаження запасів засобів перехоплення, після чого з’являється ризик проходження найбільш складних цілей.

Особливу проблему становить балістика. Іващенко назвав серед відповідних загроз «Іскандери» та «Циркони». Для протидії таким цілям потрібні спеціалізовані протиракетні можливості та достатня кількість ракет-перехоплювачів.

Саме тому питання запасів PAC-3 для комплексів Patriot залишається одним із найбільш важливих. Україна зацікавлена не просто в отриманні нових систем ППО, а й у постійному поповненні боєкомплекту до них. Над цим напрямом, за словами начальника ГУР, працюють президент Володимир Зеленський, представники Офісу президента, дипломати та українська розвідка.

Зима знову стане випробуванням для енергосистеми

Попередження розвідки перегукується з оцінками українських представників у сфері оборонних технологій. Очікується, що енергетична інфраструктура знову залишатиметься серед пріоритетних цілей у холодний період.

Це означає, що підготовка до зими має відбуватися не лише на рівні військових структур. Надійність енергосистеми, резервні джерела живлення, ремонтні можливості, протиповітряний захист і готовність громад швидко реагувати на пошкодження стають частинами однієї великої системи безпеки.

Водночас важливо розуміти: попередження розвідки не означає неминучість найгіршого сценарію. Воно демонструє інше — противник змінює підходи, а Україна повинна змінюватися ще швидше.

Нова реальність повітряної війни полягає у швидкості адаптації. Якщо раніше увага часто зосереджувалася на окремих типах ракет чи дронів, тепер дедалі важливішою стає здатність системи оборони працювати проти цілого набору загроз одночасно.

І саме це може стати головним випробуванням осені та зими: не кількість окремих атак, а здатність України витримувати складні комбіновані удари, зберігати енергетичну стійкість і водночас підтримувати власний оборонний потенціал.