Російсько-українська війна має тривалу природу й поєднує військовий, економічний, енергетичний та інформаційний виміри. Вона почалася у 2014 році з гібридної агресії та окупації частини територій, а з 2022 року перейшла у фазу повномасштабного вторгнення з ударами по критичній інфраструктурі та цивільних містах. Ця війна щодня формує реальність країни: від роботи енергосистеми й логістики до бюджету, мобілізації та функціонування бізнесу. Водночас вона стала тестом для демократичного світу — санкції, військова допомога, дипломатія, судові механізми та контроль за обходом обмежень перетворилися на окремий фронт. У цій темі ми збираємо ключові події війни: ситуацію на фронті, рішення союзників, вплив на економіку та енергетику, гуманітарні наслідки, відбудову й історії людей. Газета Дейком та Theme Edition Daycom фіксують хронологію, публікують аналітику, фотографії та карти, щоб зберігати точний контекст і масштаб подій.
Як багаторічна агресія Росія проти Україна стала ключовим викликом безпеці Європа та змінила правила міжнародної політики.
Столиця оплакує жертв одного з найтрагічніших ударів останніх місяців. У Києві приспустять прапори, скасують усі розважальні заходи, а рятувальники продовжують пошуки людей під руїнами зруйнованого будинку.
Російський наступ на Ізюм не є неминучим, але фронт знову рухається в небезпечному напрямку. Місто, яке пережило окупацію 2022 року, тепер прикриває логістику Слов’янська й Краматорська, зміцнює оборону та дедалі частіше живе під ударами КАБів і дронів.
Атака на посла Британії, за версією ФСБ, мала бути організована Україною й приписана Росії, щоб втягнути Лондон у прямий конфлікт із Москвою. Британія назвала російську дезінформацію способом розколоти партнерів Києва, а Україна попередила про можливу провокацію РФ.
Удар по Києву 8 вересня стався невдовзі після від’їзду американських переговорників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера. Росія застосувала ракети й сотні дронів, а коротка пауза навколо дипломатичної місії закінчилася новою ніччю вибухів і руйнувань.
Ескалація війни Росії проти України охоплює міста, енергетику й логістику, але поки не наближає жодну сторону до зламу.
Міністр агрополітики оцінює втрати складської логістики ритейлу у близько 90%. Дефіциту їжі не прогнозують, але постачання вже змінюється.
Удар по Київщині спричинив масштабну детонацію у селі Мила Бучанського району. Загинули щонайменше 37 людей, десятки поранені, а Зеленський вимагає розслідувати, чому боєприпаси зберігали поруч із житлом.
ППО збила 222 із 258 дронів і сім балістичних ракет. Удари пошкодили об’єкти в кількох регіонах, є загиблий і поранені.
Порожні полиці в супермаркетах Києва з’явилися після серії російських ударів по розподільчих центрах торговельних мереж. Уряд запевняє, що загальнонаціонального дефіциту продовольства немає, але нові атаки ускладнюють відновлення логістики.
Масований удар по столиці забрав щонайменше 13 життів і показав розрив між російською далекобійною силою та українською потребою в захисті.
Столиця оплакує жертв одного з найтрагічніших ударів останніх місяців. У Києві приспустять прапори, скасують усі розважальні заходи, а рятувальники продовжують пошуки людей під руїнами зруйнованого будинку.
Українські удари по паливній інфраструктурі змусили окупаційну владу зупинити продаж бензину населенню, перетворивши логістику Криму на фронт виснаження.
Масована нічна атака забрала дев’ять життів по Україні, пошкодила Успенський собор Києво-Печерської лаври й знову поставила питання про межу дипломатії без сили.
Удари по Саратовському НПЗ, нафтопровідній станції та паливній базі показують нову логіку Києва: Росія має втрачати ресурс війни далеко від фронту.
Україна заявила про підготовку Росією комбінованої атаки із можливим застосуванням гіперзвукової ракети. Київ чекає від союзників не реакції після удару, а превентивного тиску.
За кілька годин до відкритого припинення вогню, запропонованого Києвом, російські удари накрили Запоріжжя, Краматорськ, Дніпро, Полтавщину й Сумщину.
Високі виплати, академвідпустки й квоти для роботодавців показують: Москва будує не разовий набір, а нову кадрову систему для дронової війни.
Визнання Яунде перетворює приватну трагедію на державну проблему: війна Росії проти України витягує людей не лише з цивільного ринку праці, а й з армій Африки.
Атака на балтійський експортний вузол і пожежа на великому НПЗ під Нижнім Новгородом показують нову логіку українських ударів: не просто палити резервуари, а розхитувати всю систему доходів, переробки й внутрішнього постачання пального.
