Заява Володимира Путіна про те, що ракети «Орєшнік» використовувалися не для ураження об’єктів, а для перевірки своїх характеристик, викликала хвилю критики серед російських військових блогерів. Багато хто вважає, що таким чином Кремль намагається пояснити відсутність помітних результатів після
«Орешник» — це не просто чергова ракета в російському арсеналі, а елемент стратегії залякування й тиску. Її перше бойове застосування проти України супроводжувалося гучними заявами Кремля про “невразливість” і “відсутність протидії”, що одразу перевело тему з військової у політичну площину. Матеріал розбирає, що насправді відомо про «Орешник»: ймовірне походження ракети, її швидкість, дальність, тип бойової частини та відмінності від уже відомих систем. Окрему увагу приділено тому, чому Росія зробила цю зброю публічною саме зараз — на тлі мирних ініціатив, санкційного тиску та дискусій про гарантії безпеки для України. Тема «Орешника» показує, як сучасна війна виходить за межі поля бою. Ракета стає не лише засобом ураження, а інструментом психологічного впливу, дипломатичного шантажу й торгу. Саме в цьому — її головна небезпека і ключ до розуміння нової фази війни.
«Орешник» — нова російська ракета, яку Кремль використовує не лише як зброю, а як політичний сигнал Заходу. Що про неї відомо насправді, чим вона небезпечна і навіщо РФ зробила її публічною саме зараз.
