Гренландія несподівано опинилася в центрі трансатлантичної політичної напруги після того, як Дональд Трамп публічно підтвердив своє прагнення встановити контроль США над островом. Риторика про «необхідність володіння» стратегічною територією в Арктиці викликала різку реакцію в Європі та передусім у Данії, до складу королівства якої входить автономна Гренландія. Для Копенгагена ці заяви стали викликом не лише суверенітету, а й самій логіці союзницьких відносин у межах НАТО. Данська влада наполягає: майбутнє Гренландії можуть визначати лише її мешканці, а будь-які спроби тиску з боку партнерів суперечать міжнародному праву та принципу самовизначення народів. Водночас у США інтерес до острова пояснюють питаннями безпеки, контролю над Арктикою, стримуванням Китаю та Росії, а також доступом до стратегічних мінералів. Саме поєднання безпекових аргументів із мовою територіального «володіння» й створює головний конфлікт. Ситуація навколо Гренландії оголила глибше протиріччя: чи здатні захід
Амбіції США в Арктиці загострюють відносини з Данією та ставлять під сумнів єдність НАТО.
